для поиска точной фразы используйте кавычки, например, "юридические услуги" помощь
Патріарх ФІЛАРЕТ: «НІЯКА РОСІЯ УКРАЇНУ НЕ ПЕРЕМОЖЕ!»

В піст перед Пасхою нам довелось зустрітись зі Святішим Філаретом - особистістю не просто духовною та обізнаною, особистістю спроможною на крок, на спротив, на захист своїх переконань і відстоювання своєї позиції. Багато хто плутає смиренність з лукавством та слабкістю духу, коли мовчання в час неправди видається за чесноту, коли бездіяльність в час розгулу зла видається за християнське терпіння. Святіший Патріарх Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет не мовчав і не бездіяв, коли Москва видавала свої імперські амбіції за піклування про інтереси слов'ян активно використовуючи для цього свою церкву. Третій Патріарх ревносно захищав духовні стіни НАШОЇ церкви, НАШОЇ віри.

Саме такі люди в історії України створювали ті потужні джерела, якими живеться й досі наша земля. І саме вони взяли на себе тягар несприйняття невігласами, ношу нападів та істеричних й безпідставних звинувачень імперських церберів. Це неминучий результат українського спротиву, боротьби духу.
В свій час київські священики насичували московську патріархію своїм досвідом і служінням. Трудами і справами будували мур тих хто фактично розколов Київську Метрополію в середні віки. Така зла примха історії - так званий "Третій Рим" скористався фізичною неміччю, зламом епох. Московська церква, яку півтора століття не визнавав Константинополь, кров'ю почала диктувати свою домінацію на сході Європи. І саме ця кров перегортала історію до гори ногами. Руське перефарбовували в російське, Московське переодягалось в Руське, руйнівники називали себе "собирателями земель".
Але інколи доля милувала нас і наші скарби залишались в наших скарбницях, відбиваючи в своїх гранях проміні НАШОГО сонця. Святіший Філарет відноситься саме до цих особистостей.
Людина, яка народилась на Донеччині в шахтарському краї й прийшла до Бога за часів Сталіна. Особистість, яка стане перед Богом зі смиренністю, але прямим поглядом правдивої душі.

 
У ВІЙНІ ПЕРЕМАГАЄ НЕ ЗБРОЯ, А ДУХ
 
- Ваше Святосте, ми маємо на Сході України дуже великий вплив церкви Московського Патріархату. Бог один, але церков багато і багато хто плутає віру з організаційними питаннями. Багато хто використовує церковний прихід, як агітаційну палатку. Це траплялось і на моїх очах, коли в Луганській області святили портрети Януковича. Ви народились на Донеччині, в звичайному селі на Сході України. Які спогади у вас залишились про донецький край?
 
- По-перше, донецький край - це є українська земля. І про те що це є український край свідчать села, які розмовляють українською мовою. Я, народившись в селі Благодатному Амвросієвського району Донецької області, ходив в українську школу при радянській владі. Значить - земля українська? Українська. І тому держава у нас єдина - від Заходу до Сходу. І мови не може йти про захоплення тієї чи іншої частини української землі Росією. Тому ще це є агресія, яке вже звершилась по відношенню до Криму. А тепер ми бачимо, що російське керівництво не задовільнилось Кримом, а простягає руки і на Донбас, і на Харківщину, і на Південні області України. Це вже називається загарбництво. Весь світ повстав проти цього і засудив агресію Росії по відношенню до України. ООН на своїй останній сесії засудила захоплення Криму і взагалі вторгнення Росії в Україну, назвав це агресією. Тим більше провина Росії по відношенню до України збільшується тим, що Україна віддала свою ядерну зброю. А Україна була третєю країну по ядерному потенціалу. Перша - Сполучені Штати Америки, друга - Росія, третя - Україна. Україна віддала свою ядерну зброю, а США, Англія і Росія стали гарантами недоторканості українських територій. І от один із гарантів цієї недоторканості - Росія, напала на Україну відірвавши Крим. Але відірвавши Крим, незадовільнилась цим, а, як бачите, претендує тепер і на інші українські області. Під яким претекстом? Нібито саме населення цих областей хоче створити незалежні республіки, тобто Донецька республіка, Харківська республіка, Луганська республіка. Це абсурд. Але під це Росія хоче ввести свої війська. Ми це засуджуємо. Хто ми? Це не тільки Українська Православна Церква Київського Патріархату, це і Греко-Католицька Церква, і Римо-Католицька Церква, це і протестантські церкви, це навіть і Московський Патріархат хоч і приховано, але не погоджується на відокремлення того ж Криму і тим більше Східних областей від України. Ми свою підтримку українському народу і українській державі виявляємо тим, що об’явили збір коштів на зміцнення української армії. Ми звернулись за цим і до інших церков. Київська Патріархія вже перерахувала на рахунок Міністерства оборони України 700 тисяч гривень. І зараз ми обговорюємо питання про закупівлю машин, екіпіровки для прикордонників, медикаментів для того щоб допомогати нашій армії. Я звернувся до Української Православної Церкви Московського Патріархату, щоб вони теж включились в цей процес, але я не відчув такого бажання. Навпаки, пояснюють, що, мовляв, не треба цього робити тому що це буде принижувати і нашу державу, і нашу армію, що вона така бідна та потребує допомоги церкви. Я на це їм сказав: в роки Великої Вітчизняної Війни російська церква збирала кошти на танкову колону, на ескадріл’ю, на допомогу взагалі військовим? Робила це? І не соромилась. Тому я думаю, що в цьому виявляється їхнє лукавство. Вони просто не хочуть, бо залежні від Москви. А ми вважаємо, що оскільки у нас ще є гаранти нашої безпеки - це США і Англія, то ці гаранти нам допоможуть. І Україна, як була так і залишиться незалежною державою, і ніяка Росія Україну не переможе.
 
- Коли почалась Велика Вітчизняна Війна, колишній випускник духовної семінарії Сталін звернувся до церкви, яку він знищував. Бо він зрозумів, що треба не тільки до розуму людей звертатись, але й до сердець, до духу. Три міста були обнесені іконою. І всі ці три міста не були потім здані ворогу - ні Москва, ні блокадний Ленінград, ні змучений обороною Сталінград. Роль церкви інколи непередбачувана і до кінця людською свідомістю  не зрозуміла. Яка роль церкви в цьому конфлікті окрім благодійності?
 
- Велика роль церкви. Як у будівництві держави так і в захисті держави. Цю роль в свій час зрозуміла і безбожна влада в особі Сталіна. Тому що тоді радянська влада, яка вела антирелігійну пропаганду проти церкви, знищила майже всі храми, заарештувала і розстріляла духовенство і монахів, а коли прийшла біда, то звернулась до церкви. Чому вона звернулась до церкви? А тому що у війні перемагає не зброя, а перемагає дух. А дух підняти в народі може тільки церква, а не безбожжя. Тому і звернувся Сталін до церкви за допомогою, щоб вона піднімала дух народу. До нас зараз держава не звертається, бо ми самі без звернення держави знаємо, що церква має бути з народом. Тому що народ - це і є церква. Тому природно, що церква є з народом, а армія захищає свій народ. Тому церква повинна піднімати дух в народі і допомагати нашій армії. По цій причині єпископи, священики Київського Патріархату зараз знаходяться у військових частинах - це Донецька область, Херсонська область, Сумська область і в інших областях. Що вони там роблять? Вони, по-перше, моляться разом з солдатами і офіцерами. Вони піднімають дух. Вони збирають кошти, продукти харчування і допомагають армії не стільки матеріально, скільки духовно. Це надихає солдат захищати кордони української держави.
 
- Філософський момент. Армія - це війна. Це зброя, це спротив, це егоїзм, бо захищає своє. Церква - це духовність, віра. Немає у вірян внутрішніх протиріч з цього приводу? Чи могли б батюшки взяти кулемет до рук і піти у бій, піти на гріх, але гріх заради держави?
 
- Справа в тому, що священик по своєму положенню не повинен брати зброю і вбивати. Але народ, армія повинні захищати свою землю від агресора. Якщо ви вбиваєте невинну людину, то ви звершуєте гріх вбивства. А коли ви захищаєте людей від смерті, то тоді ви виконуєте заповідь Божу. Бо Христос сказав: немає ніхто більше тієї любові, хто душу свою покладе за друзів своїх. Тобто за свою сім"ю, за свій народ, за свою землю. Тобто з одного боку вбивство засуджується, а з другого боку віддати життя своє за близьких своїх вітається і нагорода буде велика таким. Тому ми маємо святих воїнів. Наприклад, Олександр Невський. Святий, захищав свою землю. Богдан Хмельницький хоч і не святий, але його шанує народ. Іоан воїн святий. Тому захист своєї держави - це є благо. І хто життя своє віддасть за ближніх своїх, тому Господь дасть Царство Небесне.
 
- Ви сказали про церкви, які підтримали спротив агресії Росії. Ця конфліктна ситуація з Росією не підштовхнула до більшого порозуміння між церквами в Україні і, зокрема, з ісламом, який сповідують кримські татари?
 
- Ці події треба назвати злими, тому що агресія є зло. Але Бог часто зло призводить до добра. Наприклад, Велика Вітчизняна війна - руйнація, бомбардування, голод, смерть, страждання - зло. А результат який? Результат той що люди навернулись до Бога. І ті ж солдати, і офіцери, і генерали зашивали під час війни хрестики в гімнастьорки. Для чого ви зашиваєте хрестик? Це свідчення того що ця людина покладає надію на Бога, а значить вірить в Бога. Таким чином зло привело до добра. Так і зараз. Агресія - є зло. Але це зло призвело до того, що український народ став єднатись. Єднатись навколо своєї держави, навколо своєї землі, навколо своїх інтересів. Нам хочуть зробити зло - відокремити частину нашої території, а Господь призведе до того, що і територія збережеться і народ об"єднається і стане міцнішим, і віра стане ще глибшою.
 
- Є гегелівський принцип єдності і боротьби протилежностей. У вашій біографії саме завдяки спротиву, вашій енергії, вашої силі духу є ключові моменти творення. Організаційно церква тримається вашою волею і, як на мене, держава має повчитись у церкви Київського Патріархату тому як будувати життєспроможну організаційну структуру просякнуту духом єдності, цілісності. Спротив і смирення - як це поєднується?
 
- Смирення і інші чесноти християнські - це є добро. Але добро повинно боротись зі злом. Тобто, якщо людина смиренна, лагідна, яка має любов, це ще не значить що вона не має боротись. Вона бореться і більше бореться ніж грішник. Чому більше, тому що грішник знаходиться під владою гріха. Смиренний, праведний, люблячий бореться з гріхом, причому бореться з гріхом в собі і не тільки в собі, а й зовні. Наприклад, агресія - зло. Треба проти зла боротись? Треба. Кому боротись? Смиренному, праведному. Тому церква і закликає всіх боротись проти зла. Чому під час нападу чужинців церква закликає захищатись. Бо вона захищає добро. І бореться, і перемагає. 
 
- Ви звернулись до Бога в часи, коли був ще живий Сталін і розпочали духовну кар’єру саме в часу сталінської диктатури. Які мотиви вас привели до Бога? В тій випаленій країні, де руйнували храми.
 
- Я вже про це говорив багато разів і вам повторю. Чому я навернувся до Бога? Тому що батько загинув на фронті і переді мною стало питання - існує він чи не існує? Якщо він не існує, як мене вчили в школі, що зі смертю людина припиняє своє буття, значить згідно цього вчення батька немає. А любов до батька в моєму серці є. То що я люблю неіснуюче? Можна любити те, що не існує? Неможна. Значить ця моя любов свідчить про те що батько повинен існувати, тому що я люблю його. А якщо батько існує, то є вічне життя. А якщо є вічне життя, то є Бог. А якщо є Бог, то треба служити насамперед Йому, а не владі. Тому я і пішов на служіння Богові.
 
- Є віра. Є влада. А є і наука. Вам не здається, що наука на певному етапі може навіть допомогти прийти до Бога?
 
- Справа в тому, що є наука, а є псевдонаука. Наука - це пізнання існуючого світу. Якщо ви пізнаєте світ, то ви обов’язково прийдете до висновку, що існує Творець цього світу.
 
- Тобто Істина
 
- Так. І якщо все що робить наука не суперечить тому, що відкрив Бог людині, то це справжня наука. Бо вона підтверджує Істину божественну. А якщо наука відводе від Істини, то це лженаука. Наприклад, коли я вчився в школі, нам говорили, що є марсіани. Тобто живі істоти, які знаходяться на Марсі. І там є життя. І всі сприймали це як істину, бо говорить наука.
 
- И на Марсе будут яблоньки цвести
 
- Так. А потім коли полетіли, то побачили що не тільки марсіан немає, взагалі ніякого життя немає. Як же тоді ставитись до науки, яка каже одне, а потім інше? Або візьміть теорію Дарвіна. Весь світ підтримував її. А тепер сама ж наука ставить цю теорію під сумнів. Але ж ви віками вдовблювали в голови людей, що людина походить від мавпи. Тому наука правдива лише тоді, коли вона не суперечить божественному откровенню і підтверджує його.
 
ДЕЯКІ ЦЕРКВИ ПОЧАЛИ ВИКОРИСТОВУВАТИ АНАФЕМУ В ПОЛІТИЧНИХ ЦІЛЯХ
 
- Я повернусь до теми державотворення. В свій час була така постать - Іван Мазепа. Він побудував безліч церков. Він дуже багато зробив і для церкви, і для духовності, і для України. Як результат - його анафемували. Анафему наклали і на вас. Як ви відноситесь до анафеми?
 
- Справа в тому, що анафема має церковне походження. Анафема і апостолами, і церквою накладалась на тих хто спотворював божественну Істину. Тобто за єресь. Анафема означає відлучення від спілкування з церквою, з церковним організмом. А оскільки люди боялись відлучення від церкви, бо це відлучення від спасіння, то деякі церкви стали використовувати це церковне покарання в політичних намірах. Тому і Мазепу піддали анафемі. І не тільки Мазепу. І Степана Разіна, і Льва Толстого, і багато інших піддавали анафемі. Але хто піддавав? Піддавала світська влада через церкву. Церква накладала анафеми, але під тиском влади. Чому наклали анафему на Мазепу? Що він зробив злого? Він хотів щоб український народ мав свою державу. Хіба це погано народу мати свою державу? Добре. Але це добре для українського народу, а для Російської Імперії це є вже зло. Тому його піддали анафемі не тому що він порушував божественне вчення. Він будував храми, він був ревносним християнином. Близько двадцяти храмів побудував. Це ж добро для церкви. Його ж анафемували за те, що він не хотів щоб Україна входила до складу Російської Імперії. Тому такі анафеми неправдиві. Вони не мають абсолютно ніякого значення.
 
- Взагалі, як так сталось, що Володимир хрестив слов’ян в Дніпрі в Києві, а Московська церква претендує на домінацію на цих теренах? І навіть говорить про неблагодатність церкви Київського Патріархату. Хто і як може виміряти цю благодатність?
 
- Це неправда. І ставитись до цього так і треба ставитись - як до неправди, до всіх цих гасел "неблагодатна церква", "митрополит підданий анафемі", "хрещення недійсне". Все це неправда. Для спасіння людини, для благочестя, для праведності це немає абсолютно ніякого значення. І народ український це добре зрозумів. Ви бачите скільки людей відвідує храми Київського Патріархату? В Києві, в центральній Україні, на Заході України. Нагладним таким прикладом є хресний хід в день свята Хрещення Русі 28 липня - день пам’ять князя Володимира. На цей хресний хід збираються п’ятнадцять, двадцять, а то й більше тисяч вірян. Значить люди вірять? Вірять. Відкидають цю неправду? Відкидають.
 
- Все ж таки церква - це влада і це організація. Ніколи не вступає в протиріччя ваша віра і організаційніобов’язки?
 
- Такого не може бути. Тому що є церковна структура, є церковні канони, є заповіді Божі, якими повинен керуватись кожен єпископ, кожний священик і кожний вірянин. Немає значення хто ти - патріарх чи президент, міністр чи священик, двірник чи мер міста. Має значення - виконуєш ти свої обов’язки чи не виконуєш, керуєшся ти заповідями Божими чи не керуєшся, любиш ти чи не любиш. Збагачуєшся ти земними благами чи служиш багатством іншим людям. Оце має значення. 
 
 
ПРАВДИВА ВІРА НЕ ФАНАТИЧНА
 
- Віра і релігійність для вас наскільки відрізняється? Коли віра перетворюється в фанатизм?
 
- Правдива віра немає нічого спільного з фанатизмом. Правдива віра не фанатична. За віру в Іісуса Христа мученики віддавали своє життя і вони були не фанатиками. Вони свідомо вірили в Іісуса Христа. А фанатик - це той хто відстоює неправдиву віру. І з такою ж впертістю, і такою ж силою, як мученик відстоює правдиву віру.
 
- За дві тисячі років християнства вже було побудовано багато Карфагенів, які були зруйновані. В тому числі і Радянський Союз. Разом з фанатичною вірою в те, що колись настане комунізм. Були великі армії агітаторів, пропагандистів з методиками, формулами навіювання. А як дванадцять рибалок змогли навернути до християнської віри людство на дві тисячі років?
 
- Вся справа в тому, що правда і добро, які мають своїм джерелом Бога ніколи не можуть бути переможені злом. Ніколи. Тому, коли апостоли проповідували, то вони проповідували Істину. Ту Істину, яку відкрив Бог. І ця Істина перемагала неправду - ідолопоклонство. Яким чином? Тим що апостоли звершували чудеса. Тобто надприродні явища. Коли люди бачили те чи інше чудо, то кому вони повинні вірити? Тому хто звершив чудо, чи тому хто сліпо вірить ідолам? Ось я наведу вам приклад. Святий великомученик Пантелеймон. Був язичником, кланявся ідолам - ложним богам, і ходив до пресвітера Єрмолая. Той вчив його християнському вченню. Пантелеймон це сприймав з чистою душею. Але одного разу у нього виник сумнів - а чи правда все те, що говорить пресвітер Єрмолай? І трапилось так, що коли він ішов по дорозі, змія виповзла і вкусила дитину, і дитина померла на очах у Пантелеймона. І тоді він звернувся до Ісуса Христа молячись. "Якщо, Господи, Ти є, то зроби так щоб змія загинула, а дитина повстала". І трапилось так як він хотів. Дитина ожила, а змія загинула. То скажіть після цього Пантелеймон буде вірити в те, що проповідував пресвітер Єрмолай? Буде. Так проповідували і апостолу. Тому вони і підкорили весь світ істиною, яка підтверджувалась знамення і чудесами. Так і зараз в наш час чому багато віруючих? Тому що в своєму житті вони теж бувають свідками чудес. Ось наприклад. Багато є випадків, коли людина захворіла на рак і лікарі прирекли її до смерті. І ця людина не маючи вже надії на те що вона буде жити звертається до Бога з молитвою, зі сльозами, з вірою. Господи, допоможи! І рак відступає. Я вам наведу приклад, який відбувся декілька років назад у Володимирському Соборі. Одна жінка, до речі з Луганська, мала дитину яка була хвора на серце. Лікарі сказали їй, що жити не буде, якщо не зробите операцію. Вона приїхала в Київ, в Інститут Амосова зробити операцію дитині на серці. Дитину обстежили і вияснили, що її серце знаходиться в дуже тяжкому стані. Операція неминуча. І от перед тим як віддати дитину на операцію, мати прийшла з нею у Володимирський Собор. Попросила священика помолитись. Священик взяв розпашонку дитини, поклав на мощі Святої великомучениці Варвари і сказав, щоб мати прийшла на наступний день. Наступного дня цю розпашонку наділи на дитину і він благословив дитину на операцію. Приходить вона в цей Інститут Амосова на операцію. Перед операцією знову проходить обстеження. І хірург каже - в операції потреби немає. Серце у дитини нормальне. Так скажіть, ця мати буде вірити в Бога? Таким чином віра зберігається і в наш час. І тому ніякий атеїзм не зміг подолати віру в народі.
 
- Ви назвали прізвище Амосова. Видатна людина, але атеїст. У вас багато знайомих вчених з якими ви при цьому легко розумієтесь?
 
- Безліч. В Києві починаючи з Патона. Патон - віруюча людина. Але президент Академії наук.
 
- Він зізнається в цьому?
 
- Так. І не тільки він. Дуже багато віруючих вчених. Це залежить від того чи є віра в серці.
 
МОСКВА ПІДКАЗАЛА ЯНУКОВИЧУ РОЗСТРІЛЮВАТИ ЛЮДЕЙ
 
- Ви зараз бачите в сонмі політиків тих лідерів на яких може покластись народ?
 
- Є такі люди в народі. І в свій час вони вийдуть на поверхню, якщо ще не вийшли. Але не треба думати, що немає лідерів в народі. Візьміть Майдан. Яка організація була на Майдані. Все організовано, все мирно поки не стали їх стріляти. Коли стали стріляти їх, тоді і вони відповіли.
 
- На Майдан впливали інші держави?
 
- Ні. Ніякого впливу на цей Майдан не було. Причина Майдану полягає в тому, що президент, який готував народ протягом двох років до того щоб стати асоційованим членом Євросоюзу, терміново призупинив цей рух. Якщо Україна була до цього не готова, то навіщо було говорити людям, що ми підпишемо у Вільнюсі договір про асоціацію? Значить були готові. Але потім не підписав. Обманув. Президент обманув народ. І хто перший відгукнувся? Першими відгукнулись студенти. Не опозиція, а молодь, яка більш реагує на неправду і на правду. Тому вони вийшли з протестом проти відмови Януковичем підписати договорі про асоціацію з ЄС. Вони не хотіли, щоб опозиція до них приєднувалась.
 
- Це був неполітизований рух.
 
- Так. Вони хотіли підкреслити, щоб їх акція неполітична. Вони виступають проти неправди. А потім цих студентів побили і вони спасались у Михайлівському монастирі.
 
- Той момент, коли в черговий раз стіни монастиря стали захистом для киян
 
- Так. Спасались. Побиті. От коли їх побили, то тоді до них приєднався народ на захист дітей своїх. А коли підключився народ, то тоді і опозиція з’явилась. І тоді з підказкою із Москви Янукович став розстрілювати цих людей.
 
- Тобто ви вважаєте, що саме Москва підказала Януковичу розстрілювати людей?
 
- А як же. Москва підказала. Тому що Москва була проти вступу України в Євросоюз з самого початку. І вона впливала. А коли стали розстрілювати невинних людей, то тоді підключилась і Європа, і Сполучені Штати Америки  на захист демократії.
 
- Багато хто чекав і не міг дочекатись їхньої допомоги
 
- Тому не Америка чи Європа спонукала до Майдану, а сама неправда була причиною Майдану.
 
- У нас в Луганську зараз захопили Службу Безпеки України. Яке ваше відношення до цих подій на Сході, на вашій Батьківщині? 
 
- Це є продовження агресії в Криму. Крим захопили агресори, але їм цього мало. Вони тепер вирішили захопити Схід - Харків, Луганськ, Донецьк, а також Херсон, Миколаїв, Одесу. А як захопити? Треба підбурити народ, щоб він виступив проти влади, за те щоб не належати до Києва, а створити свої обласні республіки. А потім звернутись до Росії про приєднання. Допоможіть нам. А оскільки настроїв серед місцевого населення немає, підтримки сепаратистів немає, то засилаються, як і в Крим так і в ці області диверсанти, які готувались в Москві. Ця акція готувалась не два чи три місяці, а декілька років. Тому ми і спостерігаємо цю спробу повторити на Сході і на Півдні ситуацію з Кримом.    
 
- Двадцять років країну розділяють на Схід і Захід. Причому штучно, гаслами, тою самою неправдою, про яку ви казали. Це вигідно політикам, бо простіше апелювати не до конструктиву, а до штучних міфів, наприклад, двомовності чи жахів про "бандерівців". І Кучма, і Янукович приходили до влади на гаслах про вигадані проблеми російської мови в Україні.
 
- Справа в тому що двомовності, коли державними мовами є декілька мов, в європейських країнах майже немає, крім Швейцарії. У всіх інших країнах державна мова одна - у французів французька, в Англії англійська, у румунів румунська, у болгар болгарська, у Німеччині німецька, в Італії італійська і так далі. Тобто одна справа - державна мова, а друга справа - говорити на різних мовах. Ось ви живите в Луганську. Там на російській мові говорять?
 
- В місті переважно російською.
 
- Вам не дозволяють говорити російською мовою? Прикладом є Верховна Рада. Коли депутат виступає російською мовою, йому закривають рота? Ні. Коли в державних установах говорять російською мовою, їх що не слухають? Тобто переслідувань російської мови в Україні, як і будь якої іншої мови, немає. Але Україна хоче щоб у неї як у держави була одна державна мова - українська. Тому ми захищаємо державну мову українську, а говорити можемо на любій мові. І на російській, і на англійській, і на болгарській, і на татарській, і на грузинській, і на білоруській. Є у нас російськомовні школи? Є. І багато. Тому питання мови - штучне, яке підігрівається з боку Москви для того щоб в Україні не було спокою, не було єдності.
 
- Бо так простіше маніпулювати.
 
- Так. В Росії багато мов? Багато. А державна мова одна. То чому Росія у себе не вводить багатомовність? В Росії двадцять мільйонів українців. Ось і введіть другою державною мовою українську, або татарську, або іншу. Не вводите. То чому ви у себе не вводите, а нам нав’язуєте двомовність? А хочуть для того, щоб нищити українську націю. Бо коли не має мови, то немає і нації. Для того щоб знищити націю, треба знищити мову. На Сході України люди повинні підтримувати соборність України і визнати єдиною державною мовою українську.
 
Бесіду провів
Валентин Торба
портал «Золоті сторінки. Луганщина»
www.goldpages.com.ua








.