для поиска точной фразы используйте кавычки, например, "юридические услуги" помощь
Название: Луганська обласна громадська організація «Луганський прес-клуб»
Ф.И.О: Елена Ткаченко
Телефон: (0642) 553427, 586775; 80958036936, 80681285172
E-Mail: mgulg@is.com.ua
Веб-сайт: http://www.pressclub.goldpages.com.ua

28/05/2008

Під час опитування проведеного з 1 листопада 2007 року по 26 січня 2008 року в рамках регіонального проекту «Покращення доступу периферійних незалежних газет до інформації щодо прозорості діяльності місцевої влади в сфері соціально-економічного розвитку периферійних міст Луганщини», що реалізується в рамках всеукраїнського проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна», з’ясовано, що: 1. З 14 видань, 37 працівників яких взяли участь у опитуванні, 5 (35,7 %) видань працюють на медіа-ринку 10 та більше років; 2 (14,3 %) працюють більш, ніж 5 років; 7 (50 %) менше 5 років. 2. Засновниками 7 (50 %) видань є приватні підприємці-фізичні особи; засновниками 7 (50 %) є підприємства недержавної форми власності. 3. Становить 10 та більше тисяч примірників тижневий наклад 6 (42,8 %) видань; становить 5 більше тисяч примірників тижневий наклад 3 (21,5 %) видань; становить менше 5 тисяч примірників тижневий наклад 5 (35,7 %) видань. 4. У власних приміщеннях розміщені редакції 5 (35,7 %) видань; у приміщеннях, орендованих у державних або комунальних структур розміщені редакції 4 (28,6 %) видань; у приміщеннях, орендованих у приватних структур розміщені редакції 2 (14,3 %) видань; редакції 3 (21,5 %) видань не мають приміщення. 5. Співробітники 1 (7,2 %) видання оцінили стан приміщення редакції на «відмінно»; співробітники 7 (50 %) видань вважають стан приміщення редакції задовільним; співробітники 6 (42,8 %) видань вважають, приміщення їх редакцій потребує ремонту. 6. Співробітники 10 (71,4 %) видань вважають достатнім рівень забезпечення редакції технікою, необхідною для роботи; співробітники 4 (28,6 %) видань вважають рівень забезпечення редакції технікою, необхідною для роботи, недостатнім. 7. Власну інтернет-сторінку мають 6 (42,8 %) видань. 8. Усі видання розповсюджуються і за передплатою, і у роздрібній торгівлі. 9. У типографіях, розташованих в Луганській області, друкуються 8 (57,2 %) видань; 5 (35,7 %) видань друкуються у типографіях, розташованих у Донецьку; 1 (7,2 %) видання друкується у типографії, розташованих у Харкові. 10. Десять та більше співробітників у штаті мають 4 (28,6 %) видання; 5 та більше співробітників у штаті мають 4 (28,6 %) видання; менше 5 співробітників у штаті мають 6 (42,8 %) видань. 11. Співробітників з журналістською освітою мають у штаті 5 (35,7 %) видань. 12. Можливість хоча б раз на рік проводити перепідготовку кадрів мають 9 (62,9 %) видань. 13. Усі видання мають зворотній зв'язок з читачами, здебільшого у вигляді публікації листів та реагування на повідомлення про ті чи інші проблеми території. 14. Реклама займає 30 і більше відсотків газетної площі у 4 (28,6 %) виданнях, у 2 (14,4 %) видань реклама займає від 25 до 30 відсотків газетної площі; у 3 (21,4 %) видань реклама займає від 10 до 25 відсотків газетної площі; у 5 (35,7 %) видань реклама займає менше 10 відсотків газетної площі. 15. Усі опитані журналісти на питання про повернення непроданих екземплярів своїх видань відповіли, що мають місце поодинокі випадки такого повернення. 16. У виконанні грантових програм брало участь 1 (7,2 %) видання. 17. Свої стосунки з місцевою владою вважають переважно партнерськими 6 (42,8 %) видань; переважно нейтральними вважають такі стосунки 6 (42,8 %) видань; конфліктними вважають такі стосунки 2 (14,4 %) видання. 18. Працівники 9 (62,9 %) видань регулярно одержують інформацію від прес-служб місцевих органів влади чи рівнозначного їй відділу. 19. Працівники 3 (21,4 %) видань регулярно одержують інформацію про роботу місцевих органів влади завдяки лише особистим контактам з чиновниками. 20. Схвально оцінили рівень доступності, оперативності, прозористі та об’єктивності інформації, яку надають місцеві органи влади 3 (21,5 %) видання; посередньо оцінили такі показники 7 (50 %) видань і негативно – 4 (28,6 %) видання. 21. У 10 (71,4 %) виданнях регулярно публікуються критичні матеріали про роботу місцевих органів влади; у 4 (28,6 %) виданнях такі матеріали публікуються інколи. 22. Про негативну реакцію співробітників місцевих органів влади на критичні публікацій згадували 22 (59 %) опитаних журналіста, про вирішення проблем, про які йшлося у матеріалах – 6 (16,2 %). Інші згадували про відсутність реакції влади на критичні публікації. 23. Про випадки прихованого тиску збоку влади (посилення перевірок, відключення комунікацій, відмова у оренді приміщення, тощо) згадували представники 7 (50 %) видань; у 4 (28,6 %) видання згадували про відкритий тиск (звертання до суду або прокуратури); у 3 (21,5 %) виданнях стверджували, що тиск на них відсутній. 24. Було згадано лише про один випадок фізичної розправи над журналістами після виходи критичної публікації. Але цей випадок мав місце ще у 1994 році. 25. У 3 (21,5 %) виданнях судові рішення після оскарження чиновниками критичних публікацій буди винесені на користь журналістів; у 1 (7,2 %) виданні мав місце випадок винесення судового рішення на користь чиновника. 26. Серед проблем, які виникають у незалежних засобів масової інформації Луганської області, найбільш поширена – низька кваліфікація кадрів та неможливість поповнити штат кваліфікованими співробітниками. Про це згадували працівники 5 (35,7 %) видань. Друга по значенню – проблема з отриманням інформації, про яку згадали теж працівники 5 (35,7 %) видань. Для 4 (28,6 %) видань найбільш серйозна проблема – відсутність достатньої юридичної допомоги. 27. Усім виданням, співробітники яких брали участь у опитуванні приблизно однаково необхідні усі види допомоги, яку можуть надати громадські організації: допомога у проведенні тренінгів та семінарів, у написанні грантових проектів, надання інформації про конкурси таких проектів та інформації правового характеру. З наведеного можна зробити такі висновки. У Луганській області незалежні друковані засоби масової інформації здебільшого існують у несприятливих суспільно-політичних умовах, коли органи влади ще не звикли до існування можливості оприлюднення думок та поглядів щодо стану справ на територіях, які мають істотні відмінності від офіційних думок та поглядів. Незалежні друковані засоби масової інформації як суспільне явище тільки розвиваються у Луганській області, про що свідчить досить-таки значна кількість таких газет, які існують менше п’яти років та мають наклад менше п’яти тисяч примірників. Більшість таких газет започатковані не як бізнесові чи іміджеві, а як суспільно-політичні проекти. Саме ці видання найбільш потребують допомоги громадських організацій та фондів.